Новини
Українські банки відмовляються купувати на біржах депозитні сертифікати НБУ
Фахівці оцінюють як провальний запуск торгів на біржах депозитними сертифікатами (далі – депсертифікати), випущеними НБУ. Торги цими сертифікатами були вперше проведені наприкінці жовтня минулого року на фондовій біржі «Перспектива» і через кілька тижнів – на ПФТС. Перед запуском торгів біржі (зокрема, «Перспектива») виконали всі необхідні процедури, а саме: уклали договір з НБУ про розрахунки з купівлі (продажу) зазначених фінансових інструментів; внесли їх у біржовий список; повідомили про регламент проведення відповідних біржових торгів. Спочатку передбачалося, що торгівля цими сертифікатами стане поштовхом до стимулювання ліквідності ринку бірж. Будучи інструментами стабільного ринку, вони розглядались як такі, що мають високий попит завдяки своїй надліквідності, оскільки в обліку вони проходять як кошти. ФБ «Перспектива» навіть виступила з ініціативою про внесення змін до нормативного документа НБУ (технічний порядок), що визначає проведення регулятором операцій з банками. В рамках цієї ініціативи були узагальнені пропозиції банків, які є членами ФБ «Перспектива», про доцільність обернення на біржах депсертифікатів. У відповідь на це НБУ наприкінці червня 2013 р. прийняв постанову, а на початку липня направив банкам затверджений документ (регламент інформаційної взаємодії бірж з НБУ), яким, зокрема, нормується обмін інформацією з системою обліку кількості депсертифікатів НБУ. Також у цій системі ідентифіковані 6 банків, допущені до торгів вказаними депсертифікатами. Зазначимо, що переліки останніх, що перебувають в обігу, біржа «Перспектива» регулярно отримує і зараз. На 20 травня в її списку було указано11 випусків депсертифікатів на суму більше 2 млрд грн.
Однак щодо фактичного стану справ, то в листопаді 2013 р. на ПФТС була здійснена єдина угода на суму трохи більше 1 млн грн, після чого ситуація законсервувалася. При цьому на позабіржовому первинному ринку тільки за травень поточного року зазначені депсертифікати були придбані банками майже на 75 млрд грн. Як основну причину такої поведінки банків вказують наявність варіантів альтернативного вкладення капіталу, серед яких, насамперед, – короткострокові ОВДП, випущені практично одночасно. Низький попит визначається також коротким терміном обігу та низькою прибутковістю розглянутих фінансових інструментів. Відповідно до іншої, також поширеної позиції, зазначені інструменти не конкурують один з одним через своє різне призначення. А високі показники обсягів угод на позабіржовому первинному ринку зумовлені гнучким підходом банківських установ до покупців депсертифікатов.
Як ключову мету торгів зазначеним фінансовим інструментом на вторинному біржовому ринку фахівці вказують розширення кола його потенційних покупців. У теперішній час основними покупцями є банки, які охоче купують самі короткі депсертифікати («овернайт»). Кількість щоденних покупців становить приблизно 20.
Експерти також вказують на відсутність передумов для збільшення попиту на розглянуті фінансові інструменти, оскільки для цього необхідне зростання кількості операторів.
Ось як цю ситуацію коментує Катерина Чирка, керівник відділу торгівлі цінними паперами (компанія Pro Capital Securities).
Про популярність біржових операцій з депозитарними сертифікатами можна буде говорити лише тоді, коли розшириться коло учасників торгів. Як було зазначено вище, станом на сьогодні торгувати на біржі цим видом цінних паперів можуть лише шість вітчизняних банків. Тому зараз справді рано говорити про великий попит. Можливо, проблема полягає в тому, що банківські установи хвилюють низькі процентні ставки. І якщо НБУ в майбутньому зможе їх підвищити, то ситуація покращиться. Особливо це стосується такого виду сертифікатів, як «овернайт», попит на які завжди трохи вищий, ніж на інші. Якщо поліпшити умови вкладів (відповідно, і підвищити доходи від них), а також спростити систему допуску до торгів на біржі, то можна буде говорити про позитивну динаміку. Головне в цьому питанні – залучення клієнтів.