Новини
Кабінет Міністрів визнав за необхідне реструктурувати оподаткування фінансових операцій
У поточному році питання, пов’язані з наповненням бюджету, активізацією надходжень і розширенням їх спектру, особливо загострилися. Необхідність їх термінового вирішення зрозуміла, непопулярні заходи очікувані. Катастрофічні наслідки діяльності ключових представників попередньої влади, які несподівано швидко стали «папереднікамі», наклалися на важку ситуацію, зумовлену загостренням відносин з північним сусідом. Подолання цих наслідків в умовах необхідності оперативного відновлення української армії та сповзання економіки у прірву робить завдання наповнення бюджету важко здійснюваним.
Використовувати депозити населення як джерело доходу держава намагалася неодноразово. Передостання спроба робилася на початку другого кварталу, коли передбачалося оподатковувати ряд доходів, починаючи з рівня 17 прожитковим мінімумів на 1 січня поточного року, а ставка податку корелювала з резидуальними доходами (зокрема, з прибутком, отриманим від вкладених у банки коштів, дивідендами тощо) і ступінчасто змінювалася, дорівнюючи 15%, 20% і 25%. Ця концепція мала ряд недоліків, серед яких ускладнення для вкладників, зумовлені необхідністю виконання самостійного розрахунку суми відсотків, обсягу виплат з реалізацією цих бюджетних виплат, а також виведення функції податкового агента (у контексті цих виплат) з переліку банківських фінансових обов’язків. Крім того, апаратом Мінфіну була зроблена технічна помилка, яка базувалася на нормах попереднього законопроекту (про п’ятивідсоткове оподаткування прибутку від усіх депозитів з 1 квітня) і до цих пір законодавчо не виправлена, що ще більше ускладнює поточну ситуацію.
Після цього було зроблено ще один крок. У результаті перегляду вищевикладеної концепції Кабміном пропонувалося оновити схему сплати податків з пасивних доходів. Так, банкам ставилося в обов’язок стягувати їх лише з заможних вкладників і за рівномірно-ступінчастою шкалою. При цьому банки (кредитні спілки) також платили б податок (його ставка передбачалася незмінною, тобто такою, що не залежить від обсягу нарахованих виплат, і дорівнювала 18%) і при цьому самі були б податковими агентами, що для них набагато прийнятніше. Важливою нормою є те, що на цю суму заборонялося зменшувати виплати доходу вкладникам, а це з неминучістю призводило до скорочення в цілому прибутковості депозитів для останніх. При цьому інтервал скорочення залежить від валюти депозиту, оскільки виплата податків банком проводитиметься у гривні. Ряд експертів банківської сфери підкреслювали як позитивні моменти цієї новації спрощення життя всіх вкладників, а саме: осіб з невеликими вкладами, яких в Україні абсолютна більшість, вирішено взагалі не обкладати ще одним податком; вкладники ж, доходи від депозитів для яких перевищують 410 прожиткових мінімумів на початок поточного року, були б позбавлені необхідності самостійно проводити обчислення сум, що підлягають до сплати. При реалізації такого підходу максимально втратили б найбільші вкладники, в деяких установах – банкоформуючі, які з майже мільйонного доходу (998 тис. грн) в 2014 р. віддали б до бюджету 10%. Розробники цих змін вважали, що така система виявиться більш ефективною в частині бюджетних надходжень, ніж попередня.
Однак, як це часто буває, після жвавого старту (у першому читанні викладений вище законопроект № 4101а був розглянутий наступного дня після його реєстрації в Парламенті) настала пауза. У зв’язку з цим з початку другого півріччя навіть на кілька днів вступили в силу норми квітневого варіанта закону про запобігання фінансовій катастрофі. Але вже 4 липня вищевказаний законопроект був проголосований у другому читанні. Викликають питання при цьому навіть не стільки деяка зміна його назви, скільки внесені правки, які повністю вихолощують плюси першого варіанта цього законопроекту. Фахівці банківської сфери, які підтримували рішення про тотальне оподаткування надходжень від депозитів, все ж таки пропонували почати з 5%-ї ставки для невисоких доходів (невеликих вкладів). Законодавці ж вирішили реалізувати тезу про загальну рівність і затвердили єдину ставку для таких доходів у розмірі 15%. Як і слід було очікувати, ніякого часткового вилучення надприбутків для найзаможніших громадян України, вклади яких максимальні, не буде.
Що ж до новацій, підготовлених для фондового ринку, то їх навіть складно коментувати через відсутність детальної інформації. Для ІСІ обкладання 15%-м податком пасивного доходу від інвестування просто стане бомбою, закладеною в фундамент їхньої діяльності. Існування пільги у формі відсутності податку на прибуток було ключовим чинником залучення доходів, причому як великих вкладників, так і населення в цілому, яке повірило в можливість хоч трохи додатково заробити, віддавши частину накопичень у спільне фінансування. Такий підхід уряду автоматично ставить шлагбаум для залучення зовнішніх коштів і ніяк не відповідає деклараціям про поліпшення інвестиційного клімату.
Катерина Чирка, керівник відділу торгівлі цінними паперами компанії Pro Capital Securities, так коментує ситуацію, що наразі складається.
Введення податків, про які йдеться вище, в першу чергу передбачає поповнення держбюджету. Спочатку, до набрання чинності норми про податок з фінансових операцій, перспективи для вкладників – фізичних осіб були далеко не радісними. Під впливом виступів експертів у галузі фінансів Мінфін таки переглянув раніше представлені умови і прибрав прогресивну шкалу. Тепер платити відсотки з доходів від капіталу будуть всі вкладники, а ставка складе 15%. Такі зміни з високою ймовірністю активізують масове виведення населенням своїх заощаджень із банків, серйозний сплеск цього процесу вже мав місце в січні - лютому поточного року. Наприклад, якщо дохід від депозиту становить 1 000 грн. на рік і з цієї суми ще потрібно заплатити податок, то це далеко не найвигідніша пропозиція для клієнтів. Тому я вважаю, що прийнятий закон занурить банківську сферу в кризовий стан. Очевидно, так розмито зазначені «уточнені норми», що стосуються проведення перерахунку аналізованого податку, як планується, стануть перешкодою для дострокового зняття депозитів.
