Новини
Дематеріалізація рахунків як результат процесу дематеріалізації акцій
12 червня поточного року на сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) з’явився звіт за 2013 рік під багатообіцяючою назвою «Рух ринку цінних паперів України до світових стандартів задля економічного зростання держави». У прес-релізі звіту відзначена реформаторська діяльність Комісії в напрямі побудови надійної, прозорої та стійкої депозитарної системи України, нормативна база, механізми та інструменти якої гармонізовані зі світовим законодавством і відповідають кращим міжнародним практикам. Важливою характеристикою саме 2013 року є така докорінна зміна засад роботи на ринку ЦП, як перехід на електронний формат звітності, що також виконаний у руслі досягнення світових стандартів регулювання фондового ринку. Демонструючи успіхи вітчизняного фондового ринку, укладачі звіту наводять відомості про збільшення обсягів виконаних біржових контрактів з ЦП (приріст на 76%), більш ніж двократне зростання частки біржового ринку, підвищення як рівня капіталізації лістингових компаній (приблизно в 1,3 рази), так і співвідношення цього показника з ВВП країни (на 4,07 п. п.). Одним з ключових позитивних моментів на ринку ЦП в 2013 р. є також зростання показника інвестування нерезидентами української економіки за допомогою інструментів фондового ринку (в 2,6 рази за рік).
При цьому один із основних показників облікової системи фондового ринку – кількість рахунків власників цінних паперів – стійко скорочується протягом останніх п’яти років. Причому якщо в 2010 р. річне зменшення склало 1,33 млн шт., то щодо 2012 року в 2013 році падіння числа таких рахунків досягло 3,22 млн шт., а оскільки всього їх залишилося 5,54 млн шт., то тенденція стає загрозливою. За період 2009-2013 роки різниця склала 7,07 млн. шт. Скорочення числа рахунків майже в 2,28 раза відбувається на тлі трохи більш повільного зростання номінальної вартості цих цінних паперів – у 1,55 раза, від 485,71 млрд грн до 751,45 млрд грн.
Фахівці ринку ЦП вказують, що основною причиною цього скорочення є реалізація законодавчої норми про дематеріалізацію акцій. Саме в 2009 році набуло чинності положення про переведення акцій у бездокументарну форму, одним із пунктів якого є відкриття власником нового рахунку. Однак, незважаючи на настільки довгий період часу, величезна кількість власників так і не виконали цю умову. Серед причин, за якими власники акцій не вживають ніяких дій, називають такі:
1) власники рахунків померли або виїхали за межі України;
2) люди взагалі не знають, що у них є рахунки в цінних паперах;
3) люди навіть не уявляють собі, навіщо ці акції потрібні та що з ними треба робити;
4) люди розуміють ситуацію, але вважають за краще нічого не робити через те, що їх ЦБ є сміттєвими, дивіденди не покривають вартості поїздки на збори акціонерів, а також не бажають втрачати час і нести додаткові витрати з переоформлення документів.
Перші два варіанти неможливо заперечувати, оскільки сплеск відкриття ціннопаперових рахунків мав місце на початку 1990-х після масової приватизації, проведеної так безрезультатно і неефективно для більшості населення й економіки країни. При цьому частина представників старшого покоління залишало ЦБ у спадок дітям (онукам), іноді навіть не повідомляючи про це. Крім того, українському суспільству в цілому ще дуже далеко до властивого громадянам розвинених країн сприйняття діяльності на ринку ЦП як однієї з ефективних можливостей заробити.
Проблемою є те, що остання група акціонерів, полегшуючи собі життя, водночас створює певні складнощі акціонерному товариству, часткою паперів якого вони володіють, аж до вимушеного порушення останнім чинного законодавства. У зв’язку з цим розглядається ряд підходів, які сприяють виходу з ситуації, що сформувалася. Так, для забезпечення можливості проведення зборів акціонерів (у контексті наявності кворуму для прийняття необхідних для подальшої роботи рішень) пропонується позбавлення права голосувати для тих акціонерів, які не дематеріалізували свій пакет ЦП з відкриттям рахунку в депозитарній установі. Як доцільна розглядається ініціювання процедури визначення цих акцій як нічийних з їх переданням (державі, самому підприємству) і подальшою реалізацією (за наявності попиту). Як варіант вказується безумовне списання ЦП (з їх пропорційним розподілом між активними власниками акцій) тих акціонерів, які так і не з’явилися після закінчення оголошеного підприємством терміну можливої активації ними своїх корпоративних прав. Як оптимальну тривалість такого періоду експерти називають три – п’ять років.
Коментар Тараса Гончарука, провідного спеціаліста відділу депозитарної діяльності депозитарні департаменту компанії Pro Capital Securities:
Перш за все, слід розуміти, що такій кардинальній зміні кількості рахунків у депозитарній системі України посприяло два фактори:
1) скупка міноритарних пакетів акцій мажоритаріями;
2) реформи депозитарної системи України.
Жоден з них не демонструє наявність проблем на фондовому ринку. Перший фактор свідчить про зміцнення контролю з боку мажоритаріїв над підприємствами, чиї акції вони контролюють. Другий фактично можна просто розглядати з позиції зміни методологи підрахунку. Та й про те, що акціонери не відкрили рахунки, мови бути не може. Рахунки за них відкривав емітент. А ось небажання міноритаріїв активувати вже відкриті рахунки цілком можна зрозуміти. Який сенс платити гроші за щось, прибуток від чого ти не побачиш ні зараз, ні в найближчому майбутньому? У першу чергу міноритарія цікавить дві речі: 1) чи може він вигідно продати акції? 2) чи отримуватиме він з них дивіденди? Якщо відповідь на обидва питання негативна, то і сенсу переоформляти на себе спадщину або активувати рахунок немає.
З іншого боку, позбавляти акціонера його майна шляхом пропорційного розподілу між іншими акціонерами я вважаю грубим порушенням права власності акціонера. Передача акцій державі може мати наслідки вже для самих емітентів, оскільки діяльність компаній, в яких держава бере участь капіталом, регламентується додатковою нормативно-правовою базою.
Варіант позбавлення права голосу без утиску майнових прав я вважаю найбільш правильним, оскільки він дозволить мажоритарним власникам зміцнити контроль над підприємством, а міноритарії при поліпшенні ситуації на ньому можуть захотіти продати акції за вищою ціною.
