Новини
Зачистка фондового ринку виллється в обвал українських акцій
Затверджені сьогодні нові вимоги Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) до визначення рівня лістингу цінних паперів, які набирають чинності з 1 січня 2016 р непід'ємні для українських компаній і виллються в серйозні проблеми для емітентів, вважають опитані «Вести» фінансисти.
Як раніше писали «Вести», НКЦПФР посилила цілий перелік вимог до компаній для знаходження їх цінних паперів у біржовому реєстрі. Приміром, тепер для того, щоб акції емітента (крім банків) могли потрапити в перший рівень лістингу, його чистий дохід повинен перевищувати 1 млрд грн (раніше - більше 100 млн грн). Для другого рівня лістингу мінімальний поріг підвищений з 50 млн. Грн до 400 млн. Грн. Також піднімається мінімальний рівень середнього значення ринкової капіталізації емітента: для першого рівня лістингу в 10 разів - до 1 млрд грн, а для другого - в два рази, до 100 млн грн. Крім того, частка акцій у вільному обігу для першого рівня лістингу повинна становити не менше 25% (раніше 15%) і у двох інвесторів сумарно не може бути більше 50% цієї частки.
Це ключові умови, але є і ряд частковостей, які сьогодні також активно обговорювалися фондовиками. Як зазначає партнер компанії Investor Relation Agency Оксана Параскева, новими правилами, вперше в Україні, вимоги до системи корпоративного управління включені до переліку лістингових критеріїв. Для першого рівня лістингу, як для емітентів акцій, так і емітентів облігацій, обов'язковим стає наявність незалежних директорів у наглядовій раді (не менше ніж на 25% кількісного складу), корпоративного секретаря. А також введення внутрішнього аудитора, розкриття фінансової звітності на українською та англійською мовами, дотримання принципів корпоративного управління та міжнародних стандартів формування фінансової звітності. Для 2-го рівня вимоги дещо м'якше: необхідна наявність корпоративного секретаря, рекомендовано дотримання принципів корпоративного управління і необхідно забезпечити зовнішню незалежну аудиторську перевірку.
Ще й примусові введуть
Експерти відкрито говорять - виконати нові вимоги зможуть небагато компаній. За словами директора фондової біржі перспектива Станіслава Шишкова, згідно з даними річного звіту НКЦПФР, на кінець 2014 року в лістингу бірж числилися 182 випуску акцій з 1910, які перебувають у біржовому списку. «Тобто в лістингу були менш 10% всіх випусків. Чи буде хоча б 5% до кінця поточного року - питання відкрите », - сказав він« Вістям ».
У теж час, Оксана Параскева стверджує, що навіть поверхневий аналіз біржових реєстрів показує, що тільки одиниці із загального числа емітентів відповідають новим вимогам регулятора, тому варто очікувати різкого скорочення числа цінних паперів в лістингу.
Очікують скорочення біржового реєстру і на Українській біржі (УБ). Кількість цінних паперів у біржовому реєстрі біржі, за словами значно зменшиться. Приміром, заступник голови правління УБ Євген Комісаров очікує, що у першому рівні лістингу їх буде до двох, а в другому до 15. «Нововведення покликані очистити ринок від псевдо-публічних компаній. Тепер для того, щоб бути в лістингу емітент повинен, як мінімум, сильно хотіти цього », - зазначив він.
Є й більш песимістичні прогнози. За деякими оцінками, якби нові правила НКЦПФР набули чинності вже сьогодні, то до другого рівня лістингу потрапили б тільки цінні папери компаній «Центренерго» і «Мотор Січ», а у першому рівні лістингу взагалі не було б цінних паперів.
Сильне скорочення списків лістингових цінних паперів не спростовують і в самій Комісії. «Так, таких буде мало! Ще й squeeze out (примусовий продаж своїх акцій міноритаріями мажоритарному акціонерові - Авт.) Введемо », - коротко прокоментував« Вістям »нововведення голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
Тотальна переоцінка
Таке скорочення паперів в лістингу в першу чергу відіб'ється на страхових компаніях, банках та недержавних пенсійних фондах (НПФ). У нормативних вимогах до цих фінустанов присутні також вимоги до якості їх активів. У зв'язку з цим, для них дуже важлива наявність лістингу у цінних паперів, які вони тримають у своїх портфелях.
«Переоцінці піддадуться активи пенсійних фондів, активи яких були інвестовані в акції та облігації українських емітентів», - підтверджує генеральний директор компанії з управління активами ОТП Капітал Григорій Овчаренко.
Єдиним виходом з назріваючої ситуації, наприклад, для НПФ, стане продаж стали позалістинговими цінних паперів, які зараз знаходяться в їхніх портфелях. Це може спровокувати і зниження вартості паперів на біржах.
У теж час, наприклад, страхові компанії, на думку голови комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслава Черняховського, не продаватимуть цінні папери зі своїх активів, але тепер вони будуть покривати значно меншу частину резервів страховиків. «Продавати ці цінні папери ніхто не буде, але тепер вони підуть в облік покриття резервів з коефіцієнтом 0,75. А якщо Нацкомфінпослуг прийме рішення про введення іншого порядку і структури покриття активами резервів, то й зовсім цей коефіцієнт може опуститися від 0,25 до нуля », - говорить експерт.
Черняховський також пояснює, що страховики до кінця цього року просто не зможуть змінити структуру своїх активів, зате можуть мимоволі потрапити під санкції нагляду.