Новини
То як же тепер будемо ділити компанії на ринкові та неринкові?
Розвиток і вдосконалення фондового ринку України є одним із ключових завдань діяльності НКЦПФР. Останні три роки робота Комісії в цьому аспекті здійснювалася в рамках відповідної програми розвитку, прийнятої в остаточному варіанті 09.02.2012 року. Сьогодні постала необхідність розробки нового документа, що пов’язано як із завершенням термінів попередньої програми, так і з істотними змінами, які відбулись у країні в цілому і на фондовому ринку зокрема, насамперед – у його нормативно-правовому полі. Різко загострилася необхідність активізації припливу капіталу в Україну, що неможливо без реалізації таких передумов: 1) інтеграція вітчизняного фондового ринку до відповідних міжнародних; 2) гармонізація українського законодавства у фінансовій сфері з нормами та стандартами, якими керуються світові фондові ринки. Нова програма розвитку фондового ринку, що створена на період 2015–2017 роки і має промовисту назву: «Європейський вибір: нові можливості для прогресу і зростання», розроблена на рівні проекту для презентації в Одесі в рамках XVII міжнародного форуму учасників ринку капіталу (11–14.09.2014 року). Одним із важливих питань, які треба з’ясувати перед прийняттям цієї програми як законодавчого акта, є вибір критерію поділу українських компаній, а саме, акціонерних товариств (далі – АТ) на, у сьогоднішній термінології, приватні (ПрАТ) та публічні (ПАТ).
Суть проблеми полягає в тому, що, з одного боку, незважаючи на законодавчу норму про необхідність переходу, починаючи з 2011 року, всіх компаній на дві вищевказані організаційні структури, на кінець 2013 року їхні частки становили, відповідно, 30,1% і 23,7%. Форми-попередниці (закриті та відкриті АТ, або ЗАТ і ВАТ) мали 28,0% і 18,2% вітчизняних компаній відповідно. Крім того, ускладнюючим фактором є те, що акціонування компаній у 90-х роках минулого століття відбувалося значною мірою примусовим шляхом і це позначилося на виборі форми їх організації. З іншого боку, навіть до «правильних» компаніям не можна застосувати поняття «ринкові» та «неринкові» в контексті європейського законодавства, оскільки в останньому «ринковість» компанії визначається активністю обігу на ринку її цінних паперів. Виходячи їх цього, НКЦБФР планує сформувати нові підходи до типізації АТ, а також переглянути питання, пов’язані з реалізацією регулятивних функцій.
Зрозуміло, що публікація цієї інформації викликала активне обговорення учасників ринку, фінансових аналітиків і фахівців суміжних галузей. Як і в будь-якому неоднозначному випадку, що передбачає серйозні зміни існуючої ситуації, думки розділилися. Одна фахівці стверджують, що це правильний хід регулятора і залучення фінансування повинно бути можливим тільки для дійсно ринкових, публічних компаній, діяльність яких прозора. Противники ж запропонованої норми законопроекту наполягають на недоцільності чисто адміністративного регулювання діяльності фондового ринку, коли компанії силоміць примушують до публічності та необхідності брати на себе зумовлені цим зобов’язання. На їх думку, рівень відкритості компанії повинен бути детермінований позицією її акціонерів, а не зовнішніми нормативами.
Важливим сегментом реалізації зазначеної норми законопроекту (при введенні його в дію) стане банківський сектор фінансового ринку України. Відповідно до норм законодавства, ці установи мають бути організовані у формі ПАТ, а їх ЦБ – перебувати у вільному обігу (хоча б частково). Однак навіть лідер банківського сектора за цим показником – Райффайзен Банк Аваль – має лише 3,5% своїх акцій в обігу. Відповідний показник для всіх інших банків не перевищує 0,5%. Така ситуація вимагає втручання ще одного регулятора – НБУ, позиція якого і буде визначати подальшу поведінку банківських установ. При цьому можливий конфлікт інтересів регуляторів, що завжди небажано для стабільного функціонування фінансового ринку країни в цілому.
Єдиною спільною позицією і прихильників, і противників розглянутого пропозиції НКЦПФР є висновок про прийдешні структурні зміни, а саме, скорочення числа ПАТ при відповідному зростанні сегмента ПрАТ. При цьому висновки про результативність таких змін, їх вплив на ефективність фондового ринку в цілому також відрізняються.
Аспекти тлумачення Комісією тонкощів підходів до регулювання діяльності різних акціонерних компаній коментує Тарас Гончарук, провідний спеціаліст відділу депозитарної діяльності депозитарними департаменту компанії Pro Capital Securities
У першу чергу варто згадати інтереси самих акціонерних товариств. Більшість із них раді б змінити організаційно-правову форму з ПАТ на ПрАТ, але такої можливості у них немає з юридичних причин. Згідно з Законом України «Про акціонерні товариства», кількість акціонерів ПрАТ не може перевищувати 100 осіб, у більшості ж ПАТ цей показник значно вище через приватизаційний «хвіст».
Якщо все вищевикладене буде впроваджено, то від цього виграють не тільки АТ, але й якість інструментів на фондовому ринку України, однак платою за це стане зменшення обсягу торгів на фондовій біржі України.