Новини
Депозитарні установи знайшли нове джерело заробітку
В останній період нормативно-правове поле України у сфері депозитарної діяльності було вдосконалено шляхом введення в дію закону про депозитарну систему. Він був прийнятий ще в середині 2012 р., протягом року до нього вносилися правки, зумовлені коригуванням суміжних законодавчих актів, і набув чинності в жовтні 2013 (тоді ж була прийнята його остаточна редакція). Серед серйозних змін на ринку, викликаних новаціями цього закону, вкажемо на оновлення механізму виплати дивідендів. Раніше для отримання своїх дивідендів акціонер просто в анкеті вказував переважний для нього спосіб; як правило, це було перерахування коштів на банківський (картковий) рахунок або виплата через касу депозитарної установи. Тому багато таких установ, рекламуючи свої послуги, вказували на можливість перерахування доходу за ЦП на рахунки власників. Тепер же обов’язковими пунктами на шляху руху дивідендів стають: емітент ЦП – Розрахунковий центр Центрального депозитарію – депозитарна установа – депоненти, тобто власники ЦП, які отримують належні їм дивіденди в обсязі, пропорційному кількості їхніх паперів. За необхідності цей ланцюжок може бути продовжено. Однак суттєвою обставиною є ускладнення процедури реалізації останнього елемента вищенаведеної ланцюжка: згідно з офіційним повідомленням ПАРД, акціонери зможуть отримати свої гроші тільки за наявності договору певної форми з депозитарною установою на відкриття рахунку в ЦП та його обслуговування. Так, якщо рахунки, відкриті акціонерам при дематеріалізації їх акцій, базуються на договорі з емітентом, то договір з депозитарною установою необхідно оновити (перепідписати). Сформована ситуація характеризується двома основними проблемами. Перша з них – численність таких акціонерів (за приблизними оцінками – близько семи мільйонів). Друга – виникнення у власників акцій додаткових витрат з обслуговування нової системи. Якщо раніше ведення рахунків акціонерів оплачувалося емітентами, то тепер ці витрати перенесені на перших.
З огляду на те, що кількість вітчизняних суб’єктів ринку, які виплачують дивіденди своїм акціонерам, невелика (а таких, що забезпечують серйозні грошові надходження в цій формі, – взагалі мізерно мало), навряд чи варто розраховувати на масштабне підписання фізичними особами договорів з депозитарними установами. Для перших сума дивідендів навіть не покриє витрат на оплату рахунку. Для других надходження коштів від депонентів в оплату ведення рахунків (що становить в теперішній час 10 – 200 грн для різних компаній, яких нині в Україні близько 300, і різного набору послуг) може не сильно відрізнятися від витрат на організацію нової системи видачі дивідендів. Ця система буде зручною і вигідною лише великим установам з диверсифікованим портфелем паперів. У той же час існує велика ймовірність того, що власники невеликих пакетів акцій, стоячи перед вибором переукладення договору на обслуговування своїх ЦП або їх продажу, просто «кинуть» їх, не бажаючи нести додаткові витрати на жоден із варіантів.
Коментар Тараса Гончарука, провідного спеціаліста відділу депозитарної діяльності.
По-перше, назвати це новим джерелом заробітку не можна, оскільки де-факто це просто призведе до того, що велику кількість рахунків, які відкривалися досить давно і часто за застарілими реєстрами власників, буде приведено у більш впорядкований вигляд. Самі ж акціонери просто стануть стандартними депонентами, з якими депозитарні установи (вони ж раніше – хранителі ) мали справу завжди. По-друге, з погляду депозитарної установи набагато простіше мати справу з одним акціонерним товариством, яке платить за обслуговування рахунків своїх акціонерів, ніж з кількома сотнями, тисячами, десятками тисяч дрібних акціонерів, з яких буде набагато проблематичніше отримати гроші за оплату послуг.
По-третє, міноритарним акціонерам стало просто не вигідно активувати рахункиу. Максимальна вигода можлива при скупці дрібних пакетів акцій власником великого пакета, що зараз теж відбувається не так часто. З усього цього можна зробити висновок: якщо навіть і вважати це джерело заробітку новим для депозитарних установ, то воно досить-таки дрібнувате.