Новини
На безриб’ї ... В Україні почалися торги за ПДВ-облігаціями
Ситуація з поверненням заборгованості за переплаченим і не відшкодованим ПДВ в Україні завжди непроста. Ця сфера характеризується вкрай низькою прозорістю. Фахівці фінансового ринку неодноразово зазначали, що повернення ПДВ для компаній, наближених до влади, є зручним інструментом отримання грошей з повітря, в той час як реальні виробники роками мають проблеми з отриманням виплат, зокрема пов’язані з судовими розглядами, податковими перевірками та ін. Особливо ця проблема загострилася на початку поточного року у зв’язку з відомими подіями в Україні. Безперервне щомісячне скорочення показника ВВП не вселяє оптимізму з приводу швидкого її вирішення. Через місяць після приходу до влади, в кінці березня новий уряд в особі Голови Кабінету Міністрів оголосив, що єдиним способом поповнення обігових коштів підприємств, які очікують виплати, є емісія спеціальних облігацій державної внутрішньої позики, під які можна буде отримати кошти від регулятора. Крім того Прем’єр-міністр країни зазначив, що лютневе відшкодування податку в обсязі 5 млрд грн пройшло як виконаний платіж, однак кошти пішли в нікуди. Зазначимо, що цей хід вже був відносно нещодавно (у серпні 2010 р.) використаний попереднім урядом. Було реалізовано чотири випуски паперів на суму 16,4 млрд грн, проте тоді ця сума становила еквівалент приблизно 2,05 млрд дол. США, а розмір купона дорівнював 5,5%.
У березні, квітні та травні поточного року уряд реалізував відшкодування ПДВ на рівні, відповідно, 3,7 млрд грн, 4,2 млрд грн і 4,9 млрд грн. Планована сума повернення в автоматичному режимі на червень поточного року оцінюється в 2,4 млрд грн. У той же час заборгованість, сформована і задекларована на початок 2014 р., продовжувала нависати, вимагаючи визначення способу її виплати.
Не минуло й двох місяців після оголошення наміру випустити ПДВ-облігації, як Кабмін визначився з умовами та параметрами випуску. У середині травня було оголошено, що готується випуск цільових облігацій номіналом 1000 грн з п’ятирічним терміном обігу. Ставку прирівняли до облікової ставки НБУ (на 15.05.2014 р. – 9,5%, при цьому спочатку розглядався варіант на 0,5 п. п. менше). За планованої реалізації цих паперів за курсом 800 грн / штуку дисконт складе 20%. Перший транш обмежили сумою 7 млрд грн і очікували відповідної емісії ще наприкінці травня. Потім терміни плавно зсунули на кінець червня, а фактичний же випуск мав місце лише 8 липня. Погашення ж облігацій передбачається рівномірно двічі на рік, при цьому основна сума боргу буде виплачуватися в обсязі 10% номіналу. Складно передбачити, які втрати понесуть підприємці до кінця терміну обігу облігацій, навіть не розглядаючи подальший обвал гривні в умовах перманентний військових дій у країні. Щодо процедури виплат зазначимо також, що сформований Мінфіном перелік банків – агентів з відшкодування податку містить 105 позицій, у той же час реєстр компаній – одержувачів відшкодування на основі розглянутих облігацій, все ще формується. Фахівці практично впевнені, що побачать там такі великі українські підприємства, як ІСД, «Арселор Міттал» (виплати за якими, як очікується, складуть близько 1,4–1,6 млрд грн) та ін.
І ось 25 липня пройшли перші торги розглянутими облігаціями, при цьому за майданчик була обрана ФБ «Перспектива». Сума найбільшої угоди перевищила 100 млн грн. Фінансисти відзначають, що до цих облігаціях показують інтерес і вітчизняні, й іноземні інвестори. Відзначимо також, що за цей час виросла облікова ставка регулятора, у зв’язку з чим купонний дохід становить зараз 12,5%.
Бізнесу, який втратив надію отримати живі гроші, не залишається нічого іншого, як купувати облігації що випускаються, оскільки сьогодні це єдиний шанс повернути хоч щось. При цьому підприємці вказують, що озвучена урядом сума є обсягом тільки підтвердженої, причому неодноразово перевіреної, заборгованості. У той же час в судах оскаржується ще майже в 2,5 рази більша сума – близько 40 млрд грн. При її підтвердженні з високою ймовірністю також буде прийнято рішення про додаткову емісію (після розміщення всіх траншів облігацій на основну суму).
Ось як коментує цю ситуацію Тарас Гончарук, провідний спеціаліст відділу депозитарної діяльності депозитарні департаменту компанії Pro Capital Securities.
Неписаний економічний закон стверджує, що прибутковість активу прямо пропорційна його ризикованості. Простіше кажучи, чим більше ризик не отримати дохід або ж отримати невчасно, тим більше повинна бути сума доходу. Дисконт у 20% дуже високий. Воно й зрозуміло – економіка не розвивається, проведення АТО вимагає великих витрат, план з наповнення бюджету не виконується тощо ... З іншого боку, інвестиційні портфелі багатьох інституційних інвесторів як в Україні, так і за кордоном припускають наявність певної частки активів з високим ступенем ризику і прибутковості, що значною мірою пояснюється інтересом до таких паперів з боку професійних інвесторів. Водночас великі компанії, які орієнтовані на експорт продукції, історично володіли великими портфелями ПДВ-облігацій, що пов’язано з особливостями нормативно-правової бази України.